Народився Віктор Вікторович 5 квітня 1939 року в місті Маріуполі. Його педагогічна діяльність почалася в 1971 році в будівельному технікумі, де він пройшов шлях від викладача до директора цього технікуму. У 1988 р. був удостоєний срібної медалі ВДНГ СРСР і золотої медалі ВДНГ України. За підготовку кваліфікованих робітників для народного господарства і внесок в педагогіку він нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесними грамотами Міносвіти СРСР і України. У 1988 р. за розробку і реалізацію методики професійного виховання став Лауреатом премії імені Н.К. Крупської, а за розробку теорії проектування педагогічних технологій – Лауреатом премії Академії педагогічних наук СРСР. Ім’я Віктора Харабет занесено в фундаментальну енциклопедію історії професійної освіти України за 100 років.
Тривалий період життя і творчості Віктора Вікторовича був пов’язаний з Приазовським державним технічним університетом , де за його ініціативою в університеті було відкрито дві нові спеціальності: «педагог-будівельник» і «педагог-економіст». У 2000 році за активної участі Віктора Вікторовича була відкрита ще одна спеціальність – «Соціальна робота». У 2003 році Віктор Харабет очолив кафедру соціології та соціальної роботи, яка і сьогодні успішно веде підготовку фахівців в цьому напрямі.
Віктор Харабет був автором 15 підручників, безлічі навчальних і методичних посібників в області теорії і практики професійної педагогіки та соціальної роботи, співавтор міжнародних монографій, автор понад ста наукових статей, автор багатосерійного фільму, так полюбився маріупольцям, «Життя завжди попереду», знятого на каналі МТВ по його ж книзі.
Пошук нових шляхів в області методики викладання, любов до професії, відданість своєму народові, індивідуальний підхід до кожного, хто звертався за допомогою і підтримкою, ініціатива і мудрість – ось ті якості, які відрізняли Віктора Вікторовича і які він залишив своїм послідовникам.
Віктор Харабет говорив:
«Людина повинна жити там, де народилася і серед народу, якому він належить». І все своє життя він присвятив своєму народові, місту, університету.
Вічна і світла пам’ять про Віктора Вікторовича Харабет назавжди збережеться в серцях його колег і численних учнів.
Колектив Соціально-гуманітарного факультету ПДТУ
Колектив кафедри соціології та соціальної роботи ПДТУ