30 травня 2017 року народний депутат України Віктор Васильович Чумак відвідав ПДТУ, зустрівшись зі студентами і викладачами. Ця зустріч входить до планових поїздок нардепа до областей. Зустрічі з мешканцями Донецької області «відкрила » план поїздок.
Віктор Васильович коротко познайомив присутніх зі своєю біографією, своїм кар’єрним шляхом від військовослужбовця до кандидата юридичних наук та до нардепа. Тема зустрічі була присвячена питанням боротьби з корупцією в Україні, причинам виникнення корупції, і звичайно ж боротьбі з цим явищем.
Докладніше про все це Віктор Чумак розповідав так:
Кризовий шлях пройшли , майже, всі країни сучасної Європи. Різниця лише в тому, що вони подолали його швидше, ніж Україна. Ми вже котрий рік борсаємося у цьому бруді. Корупція – це бруд, пробка, яка не дає пробиватися струмку з чистою водою. На превеликий жаль в Україні штучно створена така пробка, яка «законопатила» країну, економіку, будь який рух вперед. І ця пробка зветься олігархічно-кланова система управління державою.
Починаючи з 90-х років Україна була поділена на економічні зони, з яких певна група людей – високопосадовці, чиновники і бандити «викачували» національний статок. Політичні партії стали організаціями, що вирішували і представляти інтереси олігархів. Найжорстокішим був Донецький клан. До сьогодні ці клани діють, вони є і відіграють роль руйнівників всієї економіки. Між ними розподілена комунальна сфера, інформаційна, фінансова. Ми не жили з вами жодного дня в республіці і при демократичній формі правління. У нас немає політиків. Політика і бізнес зрослися. Свободи слова також не має. Усі ЗМІ належать олігархам: ТК «Интер» – Фірташу, 1+1 –Коломойському, «5» – Порошенко, зараз він приєднує до себе телеканал «Тоніс», «Донбас» -Азметору, 112 – керується із Москви. Суми на цих телеканалах за політичну рекламу поставлені величезні (1 хвилина політичної реклами коштує 600 тис. гривень). Оце і є корупція. І ви розумієте нащо так зроблено. Я, як депутат- можарітарщик, позафракційний не можу мати таких грошей на оплату реклами чи свого виступу по телебаченню. Саме тому я й відправився в регіони України.
Чи є у нас з вами вихід з цієї системи. Я говорю впевнено – є. Я пропоную, перш за все, знати і вникати в причину цього суспільного захворювання. Вхід і вихід з будь якого явища-один. Політика держави міняється в один спосіб – вибори. Під час виборів не продаватися за гречку і 500 гривень,
- треба змінити виборчу систему,
- скасувати прохідний бар’єр,
- знизити вартість української політики,
- обов’язково ходити на вибори,
- не продавати свій голос.
Країну можуть змінити 300-500 осіб, але вони повинні бути фанатиками. Не можу сказати, що зміни не відбуваються. Відбуваються! Створені і почали діяти дві потужні інституції – Національне агенство по боротьбі з корупцією, Національне Бюро запобіганню корупції. У нас у всіх повинна бути політична воля і тоді мрія про іншу, хорошу країну здійсниться. У мене, наприклад, є мрія дуже проста: хочу, щоб мої онуки жили в нормальній країні. Шлях, по якому ми зараз рухаємося – це наша Голгофа, треба пролити кров і сльози, витратити нерви, щоб Україна стала Швейцарією. Це наш з вами шлях, іншого немає.
Віктор Васильович відповів на питання слухачів, пройшовся невеликою екскурсією по університетові, зустрівся з ректором В’ячеславом Волошиним, відвідав фотовиставку «Маріуполь – місто миру і щастя», що недавно створена і розташувалася у ректораті.