Меню

Поділитись

Як живеться і працюється студентам ПДТУ в Мурорані.

Листування зі своїми студентами веде проректор з науково-педагогічної роботи, д.т.н., професор Олександр Чейлях.

Він же, науковий керівник студентів металургійного факультету ПДТУ Катерини Голюк та Артема Синенко, які серйозно зайнялися дослідженням нових смарт-матеріалів ( “Розумних, інтелектуальних” матеріалів): сталей і чавунів, розроблених на кафедрі «Матеріалознавства і перспективних технологій».

 Здравствуйте, Александр Петрович.

Працюючи в далекій Японії, подумки ми все одно з рідним ПДТУ.

Вітаємо всіх з успішно проведеним «Днем відкритих дверей!» Ми не змогли на зв’язок вийти, тому, що графік роботи і заходів у нас дуже «щільний». У цей день ми з Артемом і колеги з центру міжнародних відносин були запрошені на чайну церемонію. Повернулися з заходу тільки о 7 вечора. Сама церемонія сподобалася, тільки ось чай не звично було такий пити. Справжній зелений, дуже міцний.

Решту часу ми проводимо в лабораторіях. Готуємо мікрошліф для дослідження мікроструктури на сучасних мікроскопах – оптичному та електронному. У нас в Маріуполі таких немає. Це затягнутий процес, але по іншому -ніяких. Уже зробили фото двох зразків, які краще піддалися травленню. Після завтра вишлю фото інших результатів. Проблема з травленням, тільки з другим шаром наплавлення – більш легованому. Перший більш – менш, другий практично ніяк. Боюся, як би це не позначилося на роботі з SEM (Scanning Electron Microscope).

Його роботу вже вивчили, залишилося тільки практику освоїти.

Сьогодні я ночую (працюю) в лабораторії. Артем був минулої ночі. Черг на дослідження вночі немає. Черги тільки вдень. Проблема в нестачі часу. Оскільки зразки погано шліфувалися, і погано труяться, і на це йде багато часу. Боїмося не встигнути, тому практикуємо роботу вночі.

Харчуємося нормально. Рамен з пачки, супи варимо, іноді. Познайомилися з японцями і іншими іноземними студентами МІТу. На уроки японської мови ходимо із задоволенням. Мінімальні навички у мене були в читанні і розмовному, зараз я їх примножую і вже можу трохи писати, читати і говорити по-японськи. Дуже прикольно! Правда, до кандзі руки ніяк не дійдуть. Боюся я цих ієрогліфів. У Артема теж чудово виходить, каже, що японський вчиться простіше, ніж англійська! Йому подобається.

На екскурсії були тільки на початку, по приїзду і все. Виходимо тільки в магазини. На Тихому океані один раз були. Весь інший час працюємо. Важкувато знаходити спільну мову, з тими, хто не знає англійської, але поки знаходимо, як то.

17 листопада за ініціативи нашого японського друга влаштовуємо вечірку. Будемо розповідати про наші звичаї і традиції, а головне, в цей день всі разом будемо готувати наш український борщ і вареники.

Як пройшов цей захід – обов’язково напишу і фотки вишлю.

Дякуємо Вам, Олександре Петровичу, за надану нам прекрасну можливість проходження навчання та наукової роботи в Японії, за підтримку в отриманні подібного унікального досвіду і знайомства з культурою цієї дивовижної країни. Він обов’язково стане в нагоді нам у житті і кар’єрі ».

З повагою, Катерина Голюк та Артем Синенко.

[facebook url=https://www.facebook.com/media/set/?set=a.2061559793951472&type=1&l=0c7e9f1a1f]

 

0
0
голосів
Рейтинг статті
Опубликовано
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x