(науковий керівник – Губенко В.К., д-р техн. наук, проф.)
Предмет дослідження – транспортні системи, що забезпечують життєдіяльність великого промислового центру, включаючи взаємодію фізичних, екологічних, економічних проблем міського та промислового транспорту в умовах його випереджаючого росту і обмеженого транспортного простору. Мета НДР – пошук варіанту взаємодії бізнес структур і муніципальних органів управління транспортом для забезпечення оптимального обслуговування виробництва і населення великих промислових районів при одночасному зниженні екологічного впливу, забруднення повітря викидами, зменшення споживання енергії та заторів на дорогах. У роботі запропоновано і застосовано нову наукову парадигму сітілогістики, що базується на теоретичних методах системного моделювання, дорожньої і екологічної безпеки, методології креативних логістичних ланок, методу рекреації і адаптації до транспортного середовища поліцентральних районів і зон відпочинку городян міста. Отримано наступні наукові результати:
- принципово новий спосіб вирішення складної наукової, науково-технічної проблеми сітілогістики, що сприятиме розвитку наукової галузі транспорту та споріднених галузей екології та економіки; результати мають інвестиційну привабливість;
- механізм гармонізації процесів економіки і екології, які вважаються антагоністичними, за рахунок того, що місто звільняється від великої кількості транспорту, і в той же час підвищується продуктивність транспортних засобів;
- механізм стабільного забезпечення якості постачання міських інфраструктур з високою економічністю міського транспорту;
- методи і технології розробки логістичних мереж, ланцюгів та їхніх ланок в таких суміжних галузях економіки, як сільське господарство, енергетика і транспорт;
- за рахунок імплементації сітілогістичної парадигми принципово новий спосіб рішення науково-технічної проблеми – звільнення міста від великої кількості транспорту, із збереженням історично сформованого просторового порядку.
На базі отриманих результатів досліджень та розробленої моделі процесу функціонування транспортно-пересадочного вузла громадського пасажирського транспорту у крупних муніципальних утвореннях реалізовано блок практичних рекомендацій щодо визначення раціональних параметрів взаємодії пасажирського транспорту загального користування у транспортно-пересадочному вузлі «Левада» м. Харкова. Це дозволило скоротити час пересування пасажирів через транспортно-пересадочний вузол «Левада» на 2054 пас. год. за один місяць. Очікуваний річний соціально-економічний ефект складає 238,7 тис. грн. Розроблено логістичну модель вибору технології перевезення вантажів у міських умовах з використанням коефіцієнту екологічності, ресурсного підходу та задач цільового конфлікту для пошуку оптимальної інтенсивності переробки вантажів по ланцюгам технологічних ліній, яку впроваджено в роботу залізничної станції «Маріуполь-порт». Результатом впровадження є загальне скорочення реального часу перебування транспортних засобів в системі обслуговування станції «Маріуполь-порт» на 5-10%, зі зниженням собівартості переробки на 3-5 %. Передбачуваний річний економічний ефект від зниження витрат на виконання маневрових операцій по станції «Маріуполь-порт» складає 28500 доларів США. У рамках виконаної НДР розроблено програмний продукту “Система управління розподілом руху”, який в свою чергу був створений на базі об’єктно-орієнтованої мови програмування С ++ у візуальному середовищі Embarcadero RAD Studio XE, що використовуються в додатку бази даних, створених в середовищі InterBase 2009. Завданнями, що вирішує програмний продукту є: інтеграція міста Маріуполь та його муніципальних транспортних систем (на прикладі комунального-підприємства «Маріупольське трамвайне-тролейбусне управління», м. Маріуполь) в єдине ціле; розвиток культури; використання логістики всіма владними структурами міста; раціоналізація матеріальних і соціальних потоків в муніципальному господарстві; максимізація завантаження виробничих потужностей підприємств муніципального господарства; економія матеріальних ресурсів на всіх стадіях матеріального потоку; оптимізація витрат на виробництво і реалізацію готової продукції і послуг населенню; зниження викидів токсичних і парникових газів у навколишнє середовище від діяльності транспортних систем. Результатом впровадження є загальне скорочення реального часу на прийняття рішень в системі управління рухомого складу в умовах міського середовища на 5-10% від існуючих показників. Використання розроблених методів та практичних рекомендацій дозволило зменшити час простою транспортних засобів у міських мережах при обслуговуванні пасажиропотоків на 540 пас. год. у місяць, збільшити їх енергоефективність на 3% від існуючих нормативів та зменшити викиди парникових газів на 5% від існуючих показників.