У 2024 році професору, доктору технічних наук Олександру Михайловичу Скребцову виповнилося б 100 років. Олександр Михайлович відомий своїми дослідженнями в галузі використання в металургії радіоактивних ізотопів. Значним також є його внесок у теорію будови металевих розплавів.

Олександр Михайлович Скребцов народився 2 грудня 1924 року. У лютому 1943 року його мобілізували на війну. Після завершення війни здобув вищу освіту за спеціальністю «Фізика металів» і його направили в місто Жданов (нині Маріуполь) на металургійний комбінат «Азовсталь», де він пропрацював 12 років у центральній заводській лабораторії інженером, старшим інженером, керівником дослідницької групи.
Перше визнання в науці Олександр Скребцов здобув завдяки своїм піонерським дослідженням металургійних процесів за допомогою методу радіоактивних ізотопів. У 1961 році під керівництвом професора, доктора хімічних наук О. А. Жуховицького він захистив дисертацію на тему: «Вивчення деяких питань переділу фосфористих чавунів за допомогою радіоактивних ізотопів». За його участі у цей час на комбінаті були проведені фундаментальні дослідження з вивчення роботи доменних печей, а саме: поведінки в шахті шихтових матеріалів, зносу вогнетривів, напрямку руху газів у зрівнювальному газопроводі тощо. Було проведено дослідження формування зносу наварок подин мартенівських печей, що дало змогу збільшити їхню стійкість, а також вивчено деформацію металу під час виготовлення рейок у прокатних валках, що дало можливість поліпшити їхнє калібрування. За всі ці роботи комбінат «Азовсталь» був нагороджений Дипломом I ступеня ВДНГ, а Олександр Михайлович – Малою Золотою медаллю.
1963 року Олександр Скребцов опублікував у видавництві «Металургія» одну з перших у світі монографій з використання радіоактивних ізотопів в металургійних дослідженнях. У 1965 р. вона була перевидана в Лондоні англійською мовою.
1973 року Олександр Михайлович захистив докторську дисертацію; у 1974 р. він був затверджений ВАК у званні професора.
З 1965 р. Скребцов О. М. пов’язав свою долю зі Жданівським металургійним інститутом, де до 1975 р. він працював доцентом кафедри «Теорія металургійних процесів». У період з 1975 до 1990 рр. завідував кафедрою ливарного виробництва чорних і кольорових металів, а потім працював професором цієї кафедри.
За час роботи в університеті Скребцов О.М. підготував 9 кандидатів технічних наук, опублікував понад 360 наукових робіт, у т. ч. 35 винаходів, 6 монографій; написав десятки методичних посібників для студентів. У 2005 році був обраний дійсним членом (академіком) Міжнародної кадрової академії. Олександр Михайлович тривалий час був членом спеціалізованої ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій, редактором розділу «Металургія» університетського збірника наукових праць «Вісник ПДТУ». Був нагороджений нагрудним значком Міністерства освіти і науки «За відмінні успіхи в роботі», мав урядові нагороди.
До останніх днів свого життя, попри поважний вік, Олександр Михайлович продовжував займатися наукою: активно розробляв теорію рідкого стану металів, теорію кластерів.
Життя Олександра Михайловича обірвалося 26 січня 2019 року.
Він прожив довге, непросте життя, залишивши після себе не тільки колосальні наукові дослідження, величезну кількість учнів, а й пам’ять як про добру, чуйну та порядну людину.
Матеріали підготував доцент кафедри «Обробка металів тиском»
ДВНЗ «Приазовський Державний Технічний Університет»,
канд. техн. наук Дан Л.О.