Меню

Поділитись

«Я єгиптянин із Маріуполя»

Халед приїхав до нашого міста і до університету вісім років тому, після закінчення навчання в загальноосвітній школі м.Каїра. Рік вивчав російську мову на факультеті мовної підготовки іноземних громадян, потім став студентом факультету інформаційних технологій. У 2017 році отримав диплом магістра за спеціальністю «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології».

За роки навчання став відомий усім студентам і викладачам завдяки чарівній усмішці при зустрічі і обов’язковим запитанням: “Як справи? Я радий Вас (тебе) бачити! »

Особливо люблять Халеда адміністрація і чергові гуртожитку, де він мешкає, кажуть про нього, безумовно, так: «Ну що Ви, це ж така мила дитина, такий прекрасний студент!»

Сьогодні студенту-дитині 25 років. У себе на батьківщині він менеджер великої приватної компанії з розробки веб-сайтів:

«Диплом магістра ПДТУ мені дав можливість отримати хорошу роботу, стати керівником в одній з провідних Інтернет-компаній. Роботу свою і спеціальність дуже люблю. Вона сучасна, цікава, вона мене “годує”, правда, не в такій мірі як хотілося б, але, поки що, на хліб вистачає. Просто у мене завищена планка вимог до життя. Думаю, що поступово я її досягну. Вирішив, що диплома магістра сьогодні для мене замало, знову повернувся до Маріуполя і в ПДТУ, вступив до аспірантури за напрямком «Зварювання». Моя країна зараз інтенсивно розвивається, у нас відбувається підйом у всіх напрямках економіки, а ось хороших фахівців у будівництві і промисловості не вистачає. Багато єгиптян, які закінчили ПДТУ, працюють на підприємствах і в установах, але інженерних кадрів все одно замало. В Єгипті, як відомо, є все, а ось вузів і шкіл, на жаль, не досить. Ну і, якщо чесно, працюючи на батьківщині, дуже скучав за Маріуполем. Тут я вже вісім років. У мене багато друзів. Тут я багато чого дізнався і багато чому навчився. Я знаю свою спеціальність від «А» до «Я», удосконалив і вивчив-англійську, російську, українську мови.

Одне з моїх улюблених занять, крім навчання-брейк-данс. Я віддав йому вісім років. Ми з хлопцями брали участь у багатьох університетських і міських заходах.

 Люблю велосипедний спорт. А ще дуже люблю тварин. Нехай пробачить мене Лідія Семенівна-комендант гуртожитку, де я мешкаю: три роки в моїй кімнаті жила молочна змія Спарта (вона ж тиха, її не чути). При від’їзді додому, я повернув її до зоомагазину.

Зараз я собі придбав блакитноокого Кайсера (з арабської-Цезар) – собаку породи хаскі. Він такий гарний, такий розумник! А головне ми з ним обожнюємо сніг. І я, і Кайсер чекали зиму з нетерпінням! Я дуже вдячний Україні, рідному університету, викладачам-у мене всі викладачі були класні, всім маріупольцям за атмосферу дружби і розуміння. Дуже сумував за своєю сім’єю, за своєю країною, та все ж, в Маріуполі я не відчував себе самотнім. Я полюбив Україну, майже як Єгипет. У наших держав багато схожого, дуже схожа історія, у нас з вами, виявляється, навіть єдиний часовий пояс. А зовсім недавно, на святкуванні 9 травня зустрів професора ПДТУ Олександра Павловича Літвінова-учасника бойових дій в т. з. «гарячих точка» і на своє величезне здивування дізнався, що в 1972 році він захищав Суецький канал, нагороджений орденом за це. Величезне спасибі йому від усього єгипетського народу!

 Ось через все це і називаю себе «єгиптянином із Маріуполя». Зараз я їду на батьківщину, у вересні повернусь на навчання в аспірантурі. До зустрічі, Україно! До зустрічі, Маріуполь!»

[facebook url=https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1779575028816618.1073741884.1421011248006333&type=1&l=b4ef07b331]

0
0
голосів
Рейтинг статті
Опубликовано
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x