І так, Анна Пархоменко – студентка четвертого курсу ПДТУ спеціальності «Менеджмент транспорту і логістики» економічного факультету.
Усміхнена, лагідна, ввічлива, доброзичлива дівчина – така не може бути непоміченою. Про таких дорослі говорять: «Яка вихована дитина, щасливі батьки, які мають таких дітей!» Педагоги ж говорять простіше про таких студентів: »Це просто диво, а не студентка!» Ось і ми вирішили поспілкуватися з цим «дивом»:
«Я не можу сидіти на одному місці, мені треба рухатися і щось робити корисне, красиве. Саме тому, мабуть, вже в 5 років я почала займатися спортивно-бальними танцями. Завжди хотіла підкорити якусь «висоту». В танцях я досягла рівня Чемпіона Європи в стандартній програмі і кандидата в майстри спорту. Після закінчення школи постало питання : Куди йти чи їхати навчатися? У мене була мрія – жити у великому місті, навчатися в столичному чи обласному виші. Але прийшов 2014 рік, звичайно ж, я нікуди не поїхала і прийшла до ПДТУ. Сьогодні для мене цей виш найрідніший і найдорожчий. Я обожнюю свою кафедру, своїх викладачів, я,навіть, не могла уявити, що вподобаю логістику, як найважливішу спеціальність на землі. Студентські наукові конкурси самого різного рівня – регіональні, Всеукраїнські, Міжнародні були всі мої. З першого курсу навчання я приймала участь у цих конкурсах і намагалася обов’язково привезти призове місце для університету і в наукову скарбничку кафедри. В 2017 році стала переможцем в регіональному конкурсі «Кращий студент України» в номінації «Кращий студент – вчений». Особливою для мене є нагорода «IT-рішення для Фулфілмент», яку я отримала у другому турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за темою «Створення інтегрованого інформаційного простору з метою управляння ланцюгом постачань». За цю роботу я отримала сертифікат переможця і запрошення на стажування до однієї з провідних логістичний компаній України.
А зовсім недавно стала членом Української Гельсинської спілки з прав захисту людей. Вивчаю питання якості життя мешканців нашого регіону. Дуже хочу підвищити показники життя маріупольців. Це ціла наука і я вирішила опанувати її.
Взагалі то люблю усі заходи, що відбуваються в нашому університеті.
Як працюєш – стихійно – випадково, чи плануєш роботу? – запитуємо у студентки.
Планую, звичайно! Так на квітень поточного року, на 11 квітня , у мене запланована поїздка до Києва на захист власного проекту – презентації в конкурсі «Авіатор-2018», який проводить «Фонд Бориса Колеснікова». Я пройшла три етапи, запрошена до четвертого з власним проектом. Сподіваюсь на успіх і на поїдку до Лондона в авіасалон Фарнборо – там я ще не була … Студентське життя вважаю тим періодом, коли ти повинен віддати себе самого суспільству, вишу, побратимам і взяти все, що можливо від цього періоду, щоб потім, колись було що згадати і розповісти, яка вона була студентська школа. Це як багаття, що горить яскраво, зігріває усіх, але гаснути не повинно!
А чим займаєшся , коли не навчаєшся? – продовжуємо розмовою з Анною.
Ой! Чим я тільки не займаюсь! Пишу вірші, фотографую природу, ходжу на йогу, малюю, читаю. Та найбільше люблю вирощувати квіти у себе на подвір’ї. Це ми робимо разом з моїм рідненьким татусем і нашим родинним улюбленцем мопсом Чаком. Цей час я люблю найбільше і дуже дорожу годинами, проведеними в родині».
Друзі! Побажаймо великої вдачі і щастя нашій надзвичайній Анні Пархоменко!
[facebook url=https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1735427969897991.1073741861.1421011248006333&type=1&l=545b2d035c]