До ювілею видатного вченого в галузі металознавства і термообробки металів, почесного професора ПДТУ, професора, доктора технічних наук К. Н. Соколова

  • 98
  • 2017/06/15

27 червня 2017 р. виповнюється 110 років з дня народження видатного вченого металловеда – termista професора, доктора технічних наук, Почесного професора ПДТУ Костянтина Никандровича Соколова. Він був яскравим представником Уральської школи, заснованої С. С. Штейнбергом. Його внесок у науку і виробництво, підготовку кваліфікованих фахівців не можливо переоцінити. Костянтина Никандровича пройшов великий життєвий шлях. Ось лише деякі віхи його. Він закінчив у 1930 Уральський індустріальний інститут, в 1930-1931 роках – інженер Чусовского металургійного заводу; 1931-1932 рр. – завідувач термічної лабораторією заводу «Гипромаш»; в 1933-1938 рр. – керівник лабораторії металознавства Уральського інституту чорних металів; в 1932-1967 рр .. – робота в Уральському політехнічному інституті асистентом, доцентом, після захисту докторської дисертації у 1962р і присвоєння вченого звання професора у 1963 р. професором кафедри «Фізика металів та термічна обробка». Він був широко відомий своїми розробками нових технологій та обладнання для термічної обробки сталей і сплавів на підприємствах чорної металургії та машинобудування. У роки війни Костянтин Никандрович надавав велику допомогу заводів Уралу щодо освоєння і виробництва броньової сталі, а також нової оборонної техніки. Їм було спроектовано та введено в дію обладнання для виготовлення високоміцної канатного дроту для аеростатів повітряного загородження на канатному заводі в місті Белорецке і на заводі «Сталькон» у Свердловську. При цьому був використаний новий технологічний процес патентування, розроблений К. Н. Соколовим спільно з В. Я. Зубовим. На «Уралмаш» та інших заводах Уралу він проводив великі науково-дослідні роботи і здійснював впровадження нового обладнання для термообробки сталей. На Свердловському заводі медичного обладнання їм була створена потокова лінія для термообробки медичних голок, що значно підвищило їх якість і збільшило продуктивність. Важко перерахувати всі розробки, виконані К. Н. Соколовим на заводах Уралу, дали величезний економічний ефект. Результати науково-дослідної діяльності були узагальнені в численних монографіях і підручниках з технології термічної обробки, обладнання термічних цехів, механізації і автоматизації в термічних цехах.

У 1967 К. Н. Соколов був запрошений на роботу в ЖДМИ (тепер ДВНЗ «ПДТУ») і очолив кафедру «Металознавство і термічна обробка металів» нашого вишу. К. Н. Соколов провів воістину титанічну роботу по оснащенню кафедри сучасним обладнанням і приладами. Були придбані нові термічні печі, в тому числі високотемпературні, і в лабораторії № 19 створений ділянка термообробки. Багато зробив для його функціонування викладач кафедри Ст. А Русецький.

Важливу роль у підвищенні якості проведених досліджень відіграло відкриття электронномикроскопической лабораторії, оснащеної електронними мікроскопами, що дозволяють вивчати фольги на просвіт і проводити фрактографические дослідження. Костянтин Никандрович запросив П. В. Солошенко, який працював р. в Сумах на заводі виробнику, для обслуговування цих мікроскопів. Завдяки йому вони стали широко використовуватися в багатьох дослідних дипломних роботах студентів і дисертаційних роботах аспірантів і викладачів. Приблизно в ті ж роки був придбаний новий рентгенівський дифрактометр.

Костянтин Никандрович істотно розширив зв’язки кафедри з підприємствами міста, регіону, країни. На МК «Азовсталь» під керівництвом К. Н. Соколова були успішно освоєні термообробка плит великої товщини і контрольована прокатка сталі 09Г2ФБ. На ММК «ім. Ілліча» впроваджена технологія термообробки балонів з високоміцних легованих сталей. ЗА «Азовмаш» впроваджено зміцнення інструменту», «Ростсільмаш» – технологія термообробки економнолегованих штампових сталей.

Кафедра успішно співпрацювала з науковими центрами України, Росії, Білорусії, Польщі, Угорщини. Спільно з вченими Мишкольского університету важкої промисловості К. Н. Соколовим з співробітниками кафедри проводились дослідження по вивченню впливу різних факторів на якість холоднокатаного тонкого листа для дуже глибокої витяжки. З польськими вченими виконувалися спільні роботи по лазерній обробці інструмента, їх результатом стали спільні публікації та захист дисертації аспірантом Е. Сежиско.

Велику увагу Костянтин Никандрович приділяв науковому зростанню викладачів кафедри. На початку 70-х років минулого століття успішно захистили докторські дисертації доценти Ф. К. Ткаченко і Б. А. Леонтьєв. Завдяки постійній увазі та підтримці завідувача кафедри пізніше були захищені кандидатські дисертації викладачами Н.Я Казачковой, Е. Р. Фоміної, К. І. Якушечкиной, А. Я. Майструком (керівник проф. д. т. н. Ф. В. Ткаченко), Т. В. Шелягіної (керівник проф. д. т. н. Б. А. Леонтьєв).

К. Н. Соколов надавав важливого значення розбудові досліджень доцента М. А Шумилова по вивченню впливу домішкових атомів миш’яку і фосфору на властивості фериту з використанням різноманітних фізичних методів. З цієї тематики вели також роботи аспіранти в. І. Бондар і Р. В. Самохвалов. За підсумками цих досліджень були захищені дисертації: М. А. Шуміловим докторська, а аспірантами, які працювали з ним, кандидатські. Практичне значення цих досліджень полягала в тому, що МК «Азовсталь» були дані рекомендації по розширенню меж вмісту миш’яку в випускаються комбінатом сталях, що зменшило їх відбраковування. Образно кажучи, встановлено, що миш’як може бути не тільки «отрутою для металу, але в певних концентраціях і «ліками».

Велику увагу і підтримку Костянтин Никандрович приділяв робіт доцента В. М. Хлестова, присвяченим вивченню впливу гарячою і теплою пластичної деформації на розпад переохолодженого аустеніту. В. М. Хлестовым для цих досліджень були розроблені прилади і методика досліджень, завдяки яким вперше вдалося вирішити поставлене завдання. Це мало велике значення для призначення раціональних режимів ТМО. До цих досліджень виявив великий інтерес професор д. т. н. М. Л. Бернштейн ‑ один з основоположників ТМО. К. Н. Соколовим були прикріплені до В. М. Хлестову аспіранти Е. В. Конопльова, Р.К. Дорожко, З. В. Фролова. На підставі отриманих результатів В. М. Хлестов підготував докторську дисертацію (не став захищати) і спільно з Г. К. Дорожко видав солідну монографію, а аспіранти, які працювали з ним, захистили кандидатські дисертації.

К. Н. Соколов брав безпосередню участь у дослідженнях, проведених доцентом Л. С. Малиновим (навчався у К. Н. Соколова ще в УПІ і запрошеного ним на посаду доцента кафедри Ждми), за створення економнолегованих сплавів і зміцнюючих технологій, що забезпечують ефект самозакалки при охолодженні та/або навантаженні. У цих роботах брали участь аспіранти Костянтина Никандровича: В. До Коротич, в. І. Коноп-Ляшко, Е. Я. Харланова, Н.М. Никопорец, А. П. Чейлях. Розробки були впроваджені на багатьох підприємствах зі значним економічним ефектом. За результатами цих робіт захищені докторська дисертація Л. С. Малиновим і кандидатські дисертації більшістю аспірантів, які працювали з ним по цій тематиці. А. П. Чейлях, продовживши дослідження в цьому напрямку, захистив докторську дисертацію, отримав вчене звання професора, став проректором ПДТУ і в 2009 р. очолив цю кафедру.

Велику увагу Костянтином Никандровичем приділялася науковим семінарів, які проводилися регулярно. На них заслуховувалися дисертаційні роботи, звіти з виконання госпдоговірних тем, яких було на кафедрі багато, але і заслуховувалися доповіді провідних викладачів з важливих науково-технічних проблем і нових досягнень у галузі металознавства, термообробки і обладнання термічних цехів, робилися повідомлення про підсумки науково-технічних конференцій, в яких брали участь викладачі та співробітники кафедри. Важливо, що на цих семінарах давалися рекомендації щодо використання нової інформації в навчальному процесі та дослідницькій роботі.

Не менше значення надавалося методичних семінарів. Костянтин Никандрович відвідував заняття багатьох викладачів. Володіючи величезним педагогічним і науковим досвідом, він часто виступав на семінарах з пропозиціями щодо вдосконалення методики викладання відповідного заняття або предмета. Костянтин Никандрович ніколи не нав’язував свою думку в наказовому порядку, заохочуючи дискусію з даного питання. Сам він на читаних їм лекціях викладав матеріал логічно методично виважено і дуже дохідливо, поєднуючи пояснення тих чи інших положень з зображенням відповідних схем, малюнків на дошці і пояснювальними підписами до них, що робив майстерно. Це полегшувало студентам ведення конспектів лекцій і засвоєння читаного матеріалу.

К. Н. Соколов виключно важливою вважав виховну роботу зі студентами. Кафедра в ті роки мала на кожному курсі тільки денної форми навчання три групи студентів по 25 осіб у кожній. Кураторами груп призначалися провідні доценти. На засіданнях кафедри регулярно обговорювалися результати їх роботи. Вона була досить обширна і різноманітна. У студентських групах обговорювалися результати поточної та семестрової успішності, пропуски занять, найважливіші події в країні і світі. Проводилися культпоходы в театр, художню галерею, кіно. Організовувалися зустрічі студентів з ветеранами ВВВ, відомими у місті людьми (журналістами, артистами), випускниками кафедри з великим виробничим досвідом роботи за фахом, Куратори регулярно відвідували студентів, які проживають у гуртожитку. Перед великими святами проводилася підготовка до них.

Викладачами кафедри проводилася ефективна профорієнтаційна робота в школах міста. В результаті наша спеціальність користувалася популярністю, і завжди на неї був конкурс абітурієнтів. Завдяки цьому і хорошій роботі кураторів, групи спеціальності відрізнялися гарною успішністю, дисциплінованістю і активною участю у всіх заходах, що проводяться на кафедрі і вузі.

Костянтином Никандровичем було добре організовано проведення практики студентів. Вона проходила на великих промислових підприємствах нашого міста, Києва, Харкова, Мінська, Таганрога і ін Особливо слід відзначити те, що студенти за роки навчання мали можливість побувати на кількох заводах. Крім того, студенти старших курсів, як правило, працювали на робочих місцях. Це сприяло добрій підготовці студентів до дипломування та успішного захисту дипломних проектів. У більшості своїй вони вирішували виробничі проблеми підприємств, і були реальними для здійснення.

Костянтином Никандровичем добре була поставлена робота на кафедрі з обдарованими студентами. Вони готували наукові доповіді, виступали на конференціях і активно займалися дослідженнями. Найбільш успішні з них ставали співавторами викладачів в опублікованих статтях і одержуваних патентах. Як правило, вони захищали дослідні дипломні роботи. З них йшов відбір у аспірантуру.

Костянтин Никандрович дуже багато працював не тільки як завідувач кафедри, керуючи всіма видами діяльності її колективу, але і як викладач. Він викладав кілька дисциплін, готував методичні посібники з курсів, що читаються, вів велику госпдоговірну тематику, керував дослідними роботами аспірантів і їх впровадженням у виробництво, консультував заводчан, часто виступав з доповідями на конференціях. Він вів велику громадську роботу, очолюючи численні комісії, що перевіряли роботу різних підрозділів вузу. Тільки перелік цих комісій за рік становив 2 сторінки. Чимало свого часу він витрачав на опонування багатьох дисертаційних робіт, які йому надсилали як великого фахівця.

Костянтин Никандрович завідував кафедрою 10 років. Це були роки її найвищого розквіту і найвагоміших досягнень у всіх областях діяльності її колективу. Він був прекрасним організатором, вимогливим керівником, і в той же час дуже справедливим, доброзичливою, чуйною людиною, уважним до співробітникам і студентам, завжди допомагав тим, хто цього потребував

У 1977 р. він передав завідування кафедрою професор д. т. н. Ф. К. Ткаченко і перейшов на посаду професора кафедри, присвятивши себе викладацької, методичної та наукової роботи. Великий труд був вкладений Костянтином Никандровичем в підготовку і видання підручників: «Обладнання термічних цехів» (1984 р.) і «Технологія термічної обробки та проектування термічних цехів» (1988). Співавтором другого підручника була його дочка – доцент нашої кафедри, к. т. н. В. К. Коротич. У цих підручниках знайшли відображення нові досягнення науки і виробництва в тій галузі, якій були присвячені. Багато підручники та монографії Костянтина Никандровича, особливо дві останні, надавали і надають величезну допомогу в підготовці висококваліфікованих фахівців не тільки на Україні, але і в країнах СНД.

У 1990 р на нашій кафедрі була відкрита нова спеціальність «Матеріалознавство в машинобудуванні», пізніше перейменована в «Прикладне матеріалознавство». Це було зумовлено широким застосуванням нових матеріалів у техніці, у тому числі неметалічних (полімерів, пластмас, кераміки), композиційних, нанокристалічних. і багатьох інших.

У 1992 р. утворилася нова кафедра «Матеріалознавство», на яку перейшла частина викладачів базової кафедри. Першим в. о. завідувача був призначений учень К. Н. Соколова доцент, к. т. н. А. П. Чейлях, вніс великий внесок у відкриття нової спеціальності та кафедри. У 1993 р. за конкурсом був обраний завідувачем також його учень – професор, д. т. н. Малинов Л. С. На першому етапі її розвитку Костянтин Никандрович надавав колективу кафедри велику допомогу своїми порадами та рекомендаціями в організаційній та методичній роботі. Протягом усього періоду своєї майже чвертьвіковий діяльності колектив нової кафедри в усіх своїх напрямках роботи використовував досвід, накопичений базової кафедри під керівництвом Костянтина Никандровича.

Костянтин Никандрович володів чудовими людськими якостями. Його відрізняли порядність, ініціативність, енергійність, величезна працездатність, вміння добиватися поставлених цілей. Особистість несе сильний виховний заряд. Він завжди виявляв відповідальну громадянську позицію, відданість улюбленій справі

Костянтина Никандровича. був прекрасним сім’янином – люблячим чоловіком, турботливим батьком і дідусем. Діти пішли по стопах батька. Його син, Борис Костянтинович Соколов, був доктором технічних наук, завідувачем одного з провідних відділів інституту «Фізики металів» УРО АН РФ. Він – відомий вчений у галузі спеціальних сталей і сплавів. Дочка – Ірина Костянтинівна Коротич – доцент, к. т. н. багато років викладала на кафедрі і внесла великий внесок у навчальну, методичну і наукову роботу, що проводяться на ній. Внучка – Галина Вікторівна Коротич—доцент, к. ф.н. викладає філософію і ряд інших дисциплін у нашому вузі, веде велику громадську роботу. Вона користується авторитетом і повагою колег і студентів.

Під керівництвом Костянтина Никандровича кафедрою випущено понад 1500 інженерів-термістів, в тому числі для зарубіжних країн Його учнями захищено 3 докторські та 20 кандидатських дисертацій, виконано значну кількість науково-дослідних робіт, впроваджені у виробництво десятки оригінальних розробок з великим економічним ефектом. Ним опубліковано 6 монографій, 3 підручники для вузів, 3 довідника, 160 наукових праць, а також дуже багато навчально-методичних посібників, отримано 18 авторських свідоцтв. За свою багаторічну плідну діяльність К. Н. Соколов був нагороджений орденом «Знак пошани» та 7 медалями, в тому числі «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-45 рр.» і «За трудову доблесть». Йому першому було присвоєно звання Почесного професора «ПДТУ».

Після тривалої хвороби в 2000.р. він пішов з життя, залишивши в ній яскравий слід у всіх сферах своєї багатогранної діяльності. Традиції, закладені Костянтином Никандровичем, збережуться і збільшаться на знову об’єднаної, коли-то разделившейся кафедрі, якою він керував багато років. Його беззавітне служіння науці і підготовці висококваліфікованих кадрів, великі досягнення у всіх сферах його багатогранної діяльності завжди будуть служити яскравим прикладом для викладачів, співробітників, аспірантів і студентів. Світла пам’ять про цього великого вченого, чудового організатора, педагога і просто чудову людину назавжди залишиться в серцях тих, хто знав його, вчився у нього, працював з ним.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

07:11
17/10/2017
Парний тиждень
1